Козацька тема у творчості Тараса Шевченка
Творчість Тараса Григоровича Шевченка - явище унікальне як у вітчизняній, так і світовій мистецькій спадщині. Дуже влучно з цього приводу сказав Іван Франко: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, свіжі і вільні шляхи професорам та книжним ученим».
Проте для нас, черкащан, творчість Кобзаря сповнена ще й особливим патріотичним духом, адже він наш земляк. За своїх 47 років, із яких 24 роки у кріпацтві, а 10 - на засланні, Тарас Шевченко залишив багату митецьку спадщину, яку що разу по-новому відкривають, вивчають, пізнають.
Ця сторінка - присвята козацькій тематиці в творчості українського Генія. Ми знаємо Шевченка як поета, письменника, художника, гравера, громадського діяча, сьогодні поговоримо про нього і як про історика.
... Не вернуться сподівані,
Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!
Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить...
Тілько ворог, що сміється...
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине,—
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!..